За кулісами музичного Львова
Музичний образ міста формується не лише музикантами, що грають на вулицях, в академічних залах чи міських клубах, але також у музичних салонах і різноманітних музичних центрах. Їх власники і працівники займаються поширенням музичних інструментів і спорідненої техніки. Вони погодились поділитися із нами своїм досвідом та спостереженнями про те, як виглядає музичний Львів за кулісами.

       „Music centr” виник у 1996 році як філіал київської «Комори». Від 1997 року став самостійною одиницею, кілька разів змінював адресу. Очолюють його брати Орест і Олександр Левицькі. Магазин «Трембіта» працює від 1911 році, коли ще називався «Мелодія» і займався продажем патефонів та музичних інструментів. Сучасну назву отримав після Другої світової війни. Керує магазином Павло Гуль. Компанія «НІКО» з’явилась 2001 року у Львові. Її девіз: «кольорова музика», а засновник Андрій Хомишин. детальніше...

Олександр Кудрицький: «Я вважаю, що життя своє не проживаю, а живу не даремно»
Він корінний львів’янин, а його інструменти мандрують по всій Україні. Життя навчило його улюбленій справі, і вже 35 років виготовляє електрогітари. Цьому прогресивний ретроград Олександр Кудрицький вирішив присвятити все життя.

       Усе почалось за Залізною завісою, що залишила Захід і розвиток рок-музики по інший її бік. Олександр Кудрицький мріяв про електрогітару, щоб якось долучитись до того забороненого процесу. Довелось зробити її самому, узявши в руки напилок і трохи терпіння. детальніше...

У Львові відбувся Фестиваль Stare Misto 2010
Львівський рок-фестиваль Stare Misto відбувся 22 травня у м. Львові на стадіоні «Україна». Хедлайнерами фестивалю були Океан Ельзи та Goran Bregovic.

       Щорічний рок-фестиваль Stare Misto став більш масовим. Щоправда, я спеціально не перераховував усіх глядачів, але це було очевидно. Також цього року і рівень виконавців став вищим. Коли минулого року хедлайнером був гурт Gogol Bordello (США), то тепер всі очікували виходу на сцену Горана Бреговіча та гурт "Океан Ельзи". детальніше...

Концерт юних віртуозів
У неділю, 9 травня, у стінах Храму святого Лазаря відбулася помітна подія у мистецькому житті юних музикантів - концерт "Юні віртуози" (організатор концерту Оксана Брикса). У ньому брали участь піаністки Оксана Качковська, Катерина Ясіновська, і скрипалі Таїсія Кулик та Анастрасія Сокрута. У залі панувала доброзичлива атмосфера та неприхована цікавість, тому, що сьогодні на сцені діти.

       Маленькі віртуози потішили всіх присутніх яскравою і цікавою професіональною грою на інструментах. Приємно було почути музичне мислення дітей, відчуття образу та характеру музичних творів, хорошу техніку гри. Анастасія Сокрута, яка виконувала "Концерт А. Вівальді a-moll", навчається у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат ім. С.Крушельницької у класі Оксани Цап. Скрипку обрала не випадково. Адже, її батько - скрипаль. Настя дуже енергійна, жвава, любить читати й має ще один неабиякий хист - до малювання. Тож батьки озадачені творчою вдачею своєї доньки. На все потрібен час, а для професійних занять - ще більше. детальніше...

По слідах інтерпретацій
Науково-практична конференція Українського Товариства аналізу музики, на яку з’їжджаються викладачі, аспіранти та пошукувачі з усіх музичних вузів України, цього року відмітила свій десятилітній ювілей. Кожен рік конференція має конкретну тематичну направленість, і в цьому році загальна тема – «Інтерпретаційні механізми музичної творчості».

       Після прослуховування багато численних доповідей, що звучали у нашій Академії з 26 по 28 березня, мені вдалося задати декілька запитань автору проекту – Віктору Григоровичу Москаленко. детальніше...

Міжнародний фестиваль «Do#Dж’10»
Міжнародний фестиваль «Do#Dж’10», що відбудеться в Україні в травні 2010 року, традиційно відкриє Міжнародний конкурс молодих виконавців «Do#Dж Junior’10». Ця подія чекає на нас 17 травня, в Донецьку (Палац молоді «Юність»). Наступного дня, 18 травня, в Донецьку відбудеться концерт світової мега-зірки. 20 травня, в Києві, в Міжнародному центрі культури та мистецтв – концерт головних хедлайнерів фестивалю.

       Конкурс «Do#Dж Junior’10», що є невід’ємною частиною фестивалю, має 10-річну історію та власні традиції. «Do#Dж Junior» - це завжди нові імена і нова музика. За час існування «Do#Dж Junior» сотні молодих музикантів з 11 країн світу здобули досвід та професійну підтримку саме завдяки конкурсу. Багато нині відомих джазменів починали свій творчий шлях як конкурсанти  «Do#Dж Junior». Серед переможців конкурсу: Олександр та Дмитро Бриль, Юлія Рома, Ганна Чайковська, Рада Покаржевська, Сусана Джамаладінова (Джамала), Денніс Аду та інші. детальніше...

МУЗИЧНІ МАТЕРІАЛИ У НАРИСАХ ІВАНА КРИП'ЯКЕВИЧА ПРО ЛЬВІВ
У журналі Життя і знання, що його видавало у Львові товариство Просвіта, протягом 1930-1931 років один з чільних українських істориків Іван Крип'якевич публікував популярні нариси про минувшину славного міста Лева. 1932 року Просвіта видала ці матеріали окремою книжкою.

       Добре знаючи культурну і мистецьку спадщину Львова, зокрема з архівних документів і рідкісних публікацій, Крип'якевич пише також про музичне життя і побут міста, музичні інструменти і церковний спів. Особливо вартісними й унікальними є маловідомі факти з музичної історії давнього Львова. Ці музичні факти і образки у вигляді цитат чи вільного переказу передруковуємо у нашому збірнику. детальніше...

Муз/біз
(рецензія на книгу Дональда Пассмана «Все про музичний бізнес»).

       Кілька місяців тому зовсім випадково я натрапила на книгу Дональда Пассмана «Все про музичний бізнес». Перше, що привернуло увагу – невелика анотація: «в цій книзі автор розглядає усі можливі проблеми, пов’язані з організацією концертної діяльності та студійного звукозапису, з транслюванням музики в телепрограмах, на радіо, через Інтернет, з використанням мелодій в кіно та мобільного зв’язку. детальніше...

Інститут Літургійних Наук
Українського Католицького Університету

       Інститут Літургійних Наук (Institute of Liturgical Studies) функціонує як науково-дослідний підрозділ Українського Католицького Університету. Створений 17 листопада 1999 року. Наукові проєкти охоплюють вивчення історичної літургіки візантійсько-слов‘янського обряду, історії, теорії і богословії літургійного співу, видає науковий збірник «Калофонія» та «Антологію візантійсько-слов‘янської церковної монодії». детальніше...

Українаська HURDY-GURDY
Червона книга музичних інструментів.

       За останню тисячу років ліра пережила і велику славу, і велике забуття. На ній грали найкращі віртуози у королівських палацах Європи та селами ходили лірники-сліпці, заробляючи на кусень хліба, під її звуки витанцьовували запорожці після перемог, а музику писав навіть славетний Гайдн. Незвичайна барвистість звуку ліри колісної додавала колориту будь-якій музичній дії. Українські ж лірники вірили, що їхня музика «від Бога». детальніше...

Гудок - гудочок - гудище
Червона книга музичних інструментів.

       Один із традиційних народних інструментів України та Росії, попередник скрипки, потрапив до Червоної книги ще у сердині XVII століття. Саме тоді патріарх Никон, котрий спричинив розкол православ’я, провівши Церковну реформу, видав ще й табу на усі “бісівські інструменти”. До таких “бісівських” зарахували тоді гудки. детальніше...

Це дар неба
Давно це було, коли на землю спускались боги. Дуже давно! Але і досі люди мають згадку про ті далекі часи – боги подарували людям не бачені доти інструменти.

"Тогус Тойук", "Дев’ять співзвуччів" Варган майстра Готовцева

       Всі інструменти були різні, але дуже схожі за звучанням. Комусь дістались дерев’яні, комусь із кістки, з китового вуса, навіть бамбукові, і всі шанують досі цей дар неба. детальніше...

Результат багаторічної наукової роботи (у Польщі видано найбільш повну монографію про композитора Кароля Шимановського, життя якого багато років було пов’язане з Україною)
«Кароль Шимановський та його епоха» – таку назву має тритомна монографія Терези Хиліньської, що вийшла у краківському видавництві «Musica Iagellonica» восени 2008 року.

       Це результат дослідницької діяльності автора, яка присвятила постаті видатного композитора, класика польської музики ХХ століття усе життя. Адже, починаючи з кінця 1950-х років, Т. Хиліньська проводила ґрунтовну роботу з віднайдення, систематизації та видання кореспонденції і літературної спадщини К. Шимановського. детальніше...

«Композиція – це ком, ком, ком –> позиція!..»
М.А.Ковалінас (із доповіді на IX-й всеукраїнській конференції «Художня організація часу в музичному просторі»)

       У середу, 15 квітня, у затишній камерній залі школи імені Лисенка у Києві відбувся концерт композиторів класу А.Л.Загайкевич. Багато учнів прийшли підтримати друзів, завітали на концерт і студенти київської Національної музичної академії ім. Чайковського. Пізніше Алла Леонідівна зізналася, що мала з того велику приємність – раніше такої уваги її вихованцям не приділялося. За подібних обставин сидячі місця виявилися на вагу золота, тож пів зали слухали перший відділ концерту стоячи. детальніше...

Катя Гапочка: «День народження, як Новий рік: увесь день готуєш, потім він швидко минає.»

       У середу, 11 березня, молодий, та вже вельми відомий київський гурт «Гапочка» відзначав свій перший День народження. Святкування проходило в клубі «44» (непогано як для бенду, котрому ледве виповнився рік, чи не так?). Цього вечора друзів зі сцени вітали гурти «Н.Три» та «ElliS», а також повна зала прихильників, що щиро аплодували улюбленцям. …Коли все трохи вщухло, ми зустрілися за горнятком чаю із фронтвумен гурту «Гапочка», Катрусею, аби поговорити про світло, філософію, людей з інших планет, користь невдалих концертів та… зрештою, попити чаю. детальніше...

«Флюгери-2008»: чотири дні з життя етно-джазової республіки

       Були на «Флюгерах»? Якщо так, то вже знаєте якого драйву та кафу можуть дати чотири етноджазові дні. Спогадів і вражень вистачить на рік. А коли таки не вдалося потрапити в епіцентр етно-джазового урагану на ймення «Флюгери Львова», вмощуйтесь зручніше і читайте, що Ви прогавили. детальніше...   

Старовинна музика – завжди нова

       У неділю в нашому місті вже вчетверте розпочався Фестиваль давньої музики. Упродовж майже двох тижнів львів’яни мають нагоду слухати серенади в Італійському дворику та “Діалоги кохання”, бачити ренесансні танці та бути на унікальній прем’єрі нововіднайдених сонат Максима Березовського. Про найновіше в давній музиці та присвяченому їй циклі концертів – у розмові із засновником і незмінним керівником фестивалю, доцентом Львівської музичної академії Романом Стельмащуком. детальніше...   

Василь Явтухович Герасименко

       Герасименко В. Я. – заслужений діяч мистецтв України, професор Львівської державної музичної академії ім.М.Лисенка, видатний український бандурист, педагог, конструктор бандур. детальніше...   

Соломія Крушельницька

       У перше двадцятиріччя ХХ ст. Соломія Крушельницька завоювала світову славу. Вона вважалася найкращим сопрано слов’янського походження тих часів. Слава про неї йшла по всіх країнах Заходу. Її оперний репертуар – це 63 партії, 30 з яких опери італійських композиторів. детальніше...   

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО АНАЛІЗУ МУЗИЧНОГО ЖИТТЯ
(за матеріалами англійських та американських соціокультурних досліджень)

       Метою статті є спроба хоча б деякого висвітлення тих аспектів буття музики в суспільстві, які практично обминаються українським музикознавством. Адже для нього є характерним зосередження переважно на феномені самого музичного твору, на теоретичному аналізі особливостей його музичної мови. детальніше...   

НОВА МОВА В.СИЛЬВЕСТРОВА В КОНТЕКСТІ
СУЧАСНОСТІ ШІСТДЕСЯТИХ РОКІВ XX СТОЛІТТЯ

       Гортаючи вкотре книжку Валентина Сильвестрова і Марини Нестьєвої "Музыка - зто пение мира о самом себе...", ще раз пересвідчуєшся, що покоління шістдесятників живе не тільки спогадами. І зараз, коли за плечима значний здобуток, композитори не втрачають бажання знаходитись у самому вирі життя, писати актуальну музику, намагаючись відповісти на вимоги і запити сучасності. детальніше...   

Перший кліп «Божичів» поїде в турне по США

3-го грудня фольклорний ансамбль «Божичі» презентував в кінотеатрі «Кінопанорама» анімаційний кліп на пісню «Да просив мене Герасим». Він увійшов до третього альбому гурту «Вік любиш –не налюбишся», усі пісні якого присвячені коханню. детальніше...   

Стравинський та Україна

       Українські музичні враження композитора не обмежуються фольклором. Значний вплив на його творчість (не лише на духовну музику) мала православна відправа, і саме така, якою вона історично склалася в Україні. Церковні враження Стравинського позначилися на Літургії та "світських" творах композитора, зокрема на "візантійському" складі таких латиномовних творів, як "Цар Едіп", "Симфонія Псалмів" тощо. детальніше...   

«Найбільше завдання для Львова –
нагадати світові, що ви і далі є тут.»

       Центр культурного менеджменту в рамках проекту «Залучення громадськості до формування культурного стратегії Львова» проводить серію інтерв’ю з людьми, думки яких важливі нам у процесі реалізації проекту. детальніше...   

ДО ПРОБЛЕМИ «БАХ ТА ДЖАЗ»

(засади, історія і перспективи)

       Розповідають, що відомий американський джазовий піаніст і композитор Джон Л'юїс після одруження на югославці, яка отрима¬ла свого часу класичну піаністичну освіту, познайомився з музикою Йоганна Себастіана Баха і настільки захопився нею, що подальшу композиторську діяльність у межах «Модерн — джаз — квартету» провадив тривалий час під значним впливом славетного класика. детальніше...   

ПРО МОВНІ АНАЛОГІЇ З Й. С. БАХОМ СУЧАСНОГО ХЕВІ-МЕТАЛ
(на прикладі творчості гурту «Металліка»)

       У 20 — 30-ті роки XX століття у світовій музиці виник напрямок, для якого характерне звернення до принципів музичного мислення та жанрів епохи бароко. детальніше...   

Олександра Любич-Парахоняк

        “Прегарний голос, непохитна музикальність, симпатична зовнішність. М’яке, легке, проте велике сопрано, зразкова техніка, сполучена з виразною дикцією. Голос наскрізь ліричний і нагадує спів соловейка”, – так писав про Олександру Любич-Парахоняк один із її сучасників. детальніше...   

Володимир Горовіц

        XX вік сміливо можна назвати століттям великих піаністів: Падеревський, Гофман, Рахманінов, Корто, Шнабель, Ріхтер, Рубінштейн, Кемпфф... Список можна продовжувати нескінченно... Але над всіма цими геніями як для простого любителя, так і для професійного історика музики височіє ще одне ім'я - Володимир Горовіц. Саме він, і ніхто інший, по праву вважається символом піанізму XX століття, що визнають навіть його недоброзичливці. Можна не любити Горовіца - але не визнавати його винятковості не можна. детальніше...   

Очищення звуку

        Припустимо, є магнітофонний запис або пластинка, яку ви хочете перенести на компакт-диск. Перший крок перенесення - безпосередньо оцифровка. Ця дія проста, якби не дрібні деталі та несподіванки...   детальніше...

Інтерв’ю Олександра Радзішевського
(автора відомого сайту www.websound.ru)

        — Сайт родился в мае 2000 года. Сегодня ему уже шесть с половиной лет. Журнал Cooler http://cooler-online.com и его создатель Саша Чижов явились для меня точкой опоры...    детальніше...

Музика давнього Львова

        Від початків свого заснування Львів одразу ж зайняв важливе місце в історії української культури та музики. Водночас у Львові здавна жили поляки, німці, євреї, вірмени, які не лише вносили до спільної скарбниці свою культуру але й щедро черпали з місцевих джерел.    детальніше...

Українська Кафолічна "Літургія" Олександра Козаренка

        Назагал прийнято вважати, що церковне мистецтво є канонічним і не особливо схвалює експериментальні кроки стосовно бачення сакрального дійства.    детальніше...

Франц Ксавер Моцарт у Львові

        З шести дітей великого австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта вижило лише двоє його синів. Старший, Карл Томас (1784-1858) не став музикантом, провів значну частину свого життя в Італії. Молодший, Франц Ксавер (1791-1844) став піаністом, вчителем музики, диригентом і композитором.    детальніше...

Про львівську лютневу табулатуру

        В Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. Івана Франка під номером 1400/1 зберігається унікальна музична пам'ятка епохи Відродження — рукопис лютневої табулатури, що походить з другої половини XVI століття.    детальніше...

Мартін зі Львова — композитор XVI століття

        XVI століття - це період найвищого розквіту європейського музичного Відродження. Розвиваючи традиції Середньовіччя (збереження сюжетного фонду, зв'язок теми і канонів її втілення тощо), мистецтво цього часу вступає у нову стадію.    детальніше...

Правила для музикантів
(або як стати професіоналом)
Роберт Шуман (1850)

        Розвиток слуху - цей найважливіше. Старайся з юних літ розпізнавати тони і лади. Дзвін, скляна рама, зозуля, - прислухайся, які звуки вони видають.    детальніше...

“Те, що люди не розуміють сучасну академічну музику, - неправда”,
- вважає молодий, але вже досить знаний український композитор Золтан Алмаші.

        Про Золтана Алмаші його вчитель і колега, відомий в Україні та за кордоном композитор, Євген Станкович якось сказав, що він буде справжнім композитором. Здається, що талановитий українець з угорським ім’ям чимдалі успішніше виправдовує надії своїх визначних вчителів, продовжуючи тішити шанувальників сучасної академічної музики професійними й оригінальними творами.    детальніше...

Історія Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка

        Львівська національна музична академія ім. М.В.Лисенка (далі ЛНМА) належить до найстаріших вищих навчальних мистецьких закладів Європи. Існування ака-демії тісно переплелося з діяльністю інших навчальних музичних закладів Львова, історія котрих сягає ще двадцятих років ХІХ сторіччя, коли ста-раннями Франца Ксавера Моцарта (сина славетного композитора), був від-критий співочий інститут Св. Цецилії. Саме на його основі згодом виникло Галицьке музичне товариство, статут якого затверджено 14 серпня 1838 року. При товаристві у 1839 році організовано музичну школу.    детальніше...

Які існують способи перетворення MIDI в WAV?

        Таких способів багато. Спробуєм їх перерахувати. Якщо мова йде про перевод в WAV-файл MIDI-композиції з якогось апаратного концертного синтезатора, то існує кілька варіантів. Самий простий, напевне, просто підключити вихід синтезатора до входу звукової карти комп’ютера і оцифрувати необхідну композицію стандартними методами за допомогою якого-небудь звукового редактора.    детальніше...

Молодіжні течії: ХІППІ. А що там за дверми?

        Сексуальна революція 60-х уперше спробувала звести воєдино, примирити відносини людини з небесами і з самим собою. Вона прагнула дозволити вікову дилему внутрішньої свободи і свободи тіла. Доля-музика, життя в комунах на лоні природи, теорія і практика східних містичних вчень перетворювала людину цивільну в просто нормальну людину. детальніше...

"Adobe Audition" і відео

Напевно, важко не погодитися з тим, що найцікавішим виглядає відео з грамотно підібраним, аранжованим і синхронізованим звуковим супроводом. З цим важко сперечатися, але як цього добитися? детальніше...